неділя, 9 жовтня 2016 р.

Тірамісу - чудодійний десерт чи приманка для туристів

   Цей десерт не потребує офіційного представлення, адже він є одним з найпопулярніших у світі і належить саме до італійської кухні, яку ми так любимо. Але з тірамісу все не так просто, як здається на перший погляд. Всі, звичайно, знають рецепт і  країну походження цього смаколика, але ніхто і не здогадується, яка велика кількість історій виникнення приховується за назвою tiramisù.
    Та все по- порядку: спочатку розберемося з перекладом. Дослівно з італійської Tira mi su перекладається як "підніми мене вверх". Більшість дослідників схиляється до думки, що назва виникла внаслідок того, що десерт має велику енергетичну цінність і дарує відчуття ситості надовго. Хоча є й ентузіасти, які вірять, що назва стосується не фізичного стану людини, а скоріше емоційного, тобто мається на увазі "підніми мені настрій". Така версія має право на існування, адже в десерті присутні такі інгредієнти як кава і шоколад, які багатьом з нас здатні підняти настрій. З цієї гіпотези виникає ще одна цікава версія перекладу. А саме та, що тірамісу володіє збуджувальними властивостями і італійські вельможі споживали його перед любовними побаченнями, щоб так би мовити, налаштуватися на амурний лад. Дане пояснення виглядає найбільш правдоподібним, бо має типовий італійський присмак, Казанова ж був італійцем, чи не так?
How to Make Classic Tiramisu | http://foodiecrush.com:
    Що ж стосується історії виникнення самого рецепту тут ще все більше заплутано, бо ніяких  писемних згадок про створення десерту немає. Більшість італійських рецептів не мають точних дат виникнення,схоже, що їх автори не витрачали часу на занотування таких дрібниць, вони просто насолоджувалися своїми творіннями, не думаючи про майбутніх істориків кулінарії.
   Отже, повернемося до історії виникнення. Одна з найбільш поширених версій розповідає, що десерт винайшли випадково (як і більшість італійських рецептів) на півночі Італії в 17 ст.Тосканський ерцгерцог Козімо I де Медічі поїхав в гості до сусідньої Сієни. Cієнські кухарі бажаючи потішити знатного гостя і в додаток ласуна, придумали новий нетиповий рецепт, який назвали  "zuppa del duca" "суп для герцога". Саме ця страва вважається прабабусею сьогоднішнього тірамісу. Очевидно, що десерт припав герцогу до душі і він забрав його додому. Звідки рецепт перекочував в Венецію і саме там отримав найбільше визнання і популярність через те, що венеціанські куртизанки широко використовували тірамусу, як збуджуючий засіб і афродизіак.  
   Інша версія є більш приземленою і розказує, що італійці просто вмочували черстве печиво в каву, а вже потім почали додавати масу з сиру і жовтків. 
   Є й більш скептичне пояснення, що десерт є відносно новим, з минулого століття, а такі заплутані легенди навколо його виникнення, ніщо інше як приманка для туристів, які, варто додати, божеволіють від тірамісу.
   Перейдемо безпосередньо до рецепту, який не є складним, але вимагає оригінальних італійських продуктів для отримання ідеального смаку. 

~ bizarre island ~: d for delicious:

Рецепт тірамісу 

Інградієнти:
120 мл. заварної кави еспресо, кімнатної температури;
60 мл. сухого вино Марсала;
2 чайні ложки ванільного екстракту;
3 великих яєчних жовтки;
1/4 чашки (50 г) цукру;
225 г. сиру маскарпоне (1 1/4 чашки);
175 мл. густих вершків; 

Від 18 до 20 паличок савоярді (дамські пальчики);
30 г. гіркого шоколаду або какао-порошоку для посипання. 

     


     
  1. В окремій посудині змішуємо каву з ванільним екстрактом, цукром та вином
  2. Змішуємо жовтки з 2 ч.л. вина та 3 ч.л. цукру і збиваємо міксером, поки жовтки не збільшаться тричі в розмірі;
  3. Додаємо сир маскарпоне до збитих жовтків і ретельно перемішуємо до однорідної маси;
  4. Замочуємо савоярді в кавовій суміші і викладаємо в квадратну форму;
  5. Коли буде заповнений перший шар, покриваємо печиво сирною масою і  натираємо зверху шоколадом і так продовжуємо шар за шаром;
  6. Готове тірамісу посипаємо тертим шоколадом і відкладаємо в холодильник на 6 год. 


Bon appetit!



Немає коментарів:

Дописати коментар