Рецепт сирно-цибулевий пиріга

З приходом осені більшість господинь починає активно займатися випічкою, будь то кекси, торти чи пончики. Погода стає все холоднішою, а нам все більше хочеться тістечок. Як це приємно зігрітися холодним осіннім вечором чашечкою пряного чаю в вприкуску з власно спеченим пирогом. Пироги з яблуками, грушами, гарбузовий пиріг, існує стільки варіантів, що аж голова може закрутитися від цього изобилия. Та ми сьогодні хочемо запропонувати не ще один рецепт солодкого пирога, а щось новеньке. Солоний пиріг за класичним італійським рецептом, ще й начинка містить все саме улюблене : цибулю та сир.

Інградієнти (на 6 осіб):

• 1/2 кг. пшеничної муки;
• 1/2 кг. білої цибулі;
• 250 г. сиру
• 3 яйця;
• 40 г. пармезану;
• 2 галузки майорану;
• оливкова олія;
• сіль і перець.

1. Змішати муку з 300 мл. води, сіллю та 50 мл. оливкової олії. Вимісити тісто, потім обгорнути фольгою і відкласти на 30 хв.
2. Почистити цибулю і нарізати на тонкі пластинки, після цього тушити вмалій кількості олії протягом 30 хв. Додати сіль і дати вистигнути, до цибулі додати сир, тертий пармезан, яйці і майоран та перець. (Щоб пиріг мав м'ягкий делікатний смак, цибулю варто потушити в невеликій кількості молока, поки вона не впитає його повністю, потім можна додавати інші інградієнти)
3. Тісто розкатати дуже тонко, на деко постелити папір для випічки, тісто постелити на деко і проколоти виделкою. Накласти фарш цибульно-сирний фарш. Тією частиною тіста, яка виступає з-за країв бляхи, накриваємо начинку, намагаємося накрити фарш повністю.
4. Прикрасити пластинками цибулі та майоранем і випікати протягом 45 хв. При температурі 180 С.

Дана страва ідеально буде смакувати з вином riviera ligure di ponente pigato. 

Панна котта

«Панна котта» перекладі з італійської мови як «Заварний крем». Цей п'ємонтський десерт повинен бути м' яким, жовтого кольору і мати багату вершкову текстуру.Не піддавайтеся спокусі додати в суміш побільше желатину, від цього десерт нагадуватиме гуму.

Інгредієнти(на 4 порції):

• 500 мл густих жирних вершків;
• 4 столові ложки цукрового піску;
• екстракту ванілі;
• 3 пластинки або 1 1/4 чайної ложки желатину;
• 250 г свіжих червоних ягід.

1. Помістити вершки і цукор в каструлю і перемішувати на малому вогні, поки цукор не розчиниться.  
2. Довести до кипіння, потім кип'ятити на малому вогні 3 хвилини, потім додати за смаком кілька крапель ванільного екстракту.
3. Якщо ви використовуєте желатин в пластинах, замочіть його в холодній воді, поки він не стане м'яким.  
4. З'єднайте желатин з вершками, поки вони повністю не розчиняться.
5. Якщо Ви використовуєте желатин в порошку, посипте ним гарячі вершки рівним шаром і дайте хвилину набрякнути, а потім перемішайте з вершками до повного розчинення.
6. Вершкову суміш потрібно розлити по 4 формочках об'ємом 125 мл, накрийте кожну харчовою плівкою, остудіть і поставте в холодильник, щоб панна котта застигла.
7. Вийміть панна котту з формочок, за допомогою полотенця, попередньо змоченого гарячою водою і акуратно переверніть їх над кожною тарілкою. 
   
8. Подавати зі свіжими ягодами. 

 

Кавовий пудинг Рецепт

 Кавовий пудинг - ніжний десерт, рецепт якого легко відтворити як впевненій господині так і початківцю-кулінару. 
Пудинг являється типовим десертом Англії, але італійці теж охоче готують інтерпритації даного десерту з додаванням типово оталійських інградієнтів, таких як кава або лімончелло. 
Ми ж сьогодні запропонуємо Вашій увазі рецепт саме кавового пудинга.
 

Інградієнти (на 6 осіб):

• 450 гр. молока;
• 60 мл. міцної кави;
• 3 яйця;
• 55 г. цукру;
• 1 гілочка ванілі.

Для карамелі нам знадобиться:

• 100 г. цукру;
• 1 ложка вина.

1. Спершу готуємо карамель: цукор висипаємо на сковорідку з грубим дном, вливаємо ложку води і готуємо на середньому вогні; Коли цукор стане бурштинового кольору, додаємо вино і переливаємо готову карамель у форму.
2. Нагріваємо молоко, коли воно почне закипати, вливаємо каву і знімаємо з вогню. Збиваємо яйці з цукром і ваніллю.
3. Додаємо малими порціями до яєчної піни тепле молоко. Головне наливати молоко повільно і ретельно перемішувати, щоб яйці не встигли зваритися в теплому молоці. Коли з'єднаємо молоко з піною, переливаємо готову масу в форму. Форму перекладаємо в теплостійку посуду наповнену гарячою водою до половини. 
4. Випікаємо при температурі 160С протягом 40 хв. Поки маса не застигне. Після того як пудинг вистигне, перекладаємо його в холодильник.

До такого ніжного десерту ми рекомендуємо обирати солодкі світлі вина.

Bon appeti!!!

Тірамісу - чудодійний десерт чи приманка для туристів

   Цей десерт не потребує офіційного представлення, адже він є одним з найпопулярніших у світі і належить саме до італійської кухні, яку ми так любимо. Але з тірамісу все не так просто, як здається на перший погляд. Всі, звичайно, знають рецепт і  країну походження цього смаколика, але ніхто і не здогадується, яка велика кількість історій виникнення приховується за назвою tiramisù.
    Та все по- порядку: спочатку розберемося з перекладом. Дослівно з італійської Tira mi su перекладається як "підніми мене вверх". Більшість дослідників схиляється до думки, що назва виникла внаслідок того, що десерт має велику енергетичну цінність і дарує відчуття ситості надовго. Хоча є й ентузіасти, які вірять, що назва стосується не фізичного стану людини, а скоріше емоційного, тобто мається на увазі "підніми мені настрій". Така версія має право на існування, адже в десерті присутні такі інгредієнти як кава і шоколад, які багатьом з нас здатні підняти настрій. З цієї гіпотези виникає ще одна цікава версія перекладу. А саме та, що тірамісу володіє збуджувальними властивостями і італійські вельможі споживали його перед любовними побаченнями, щоб так би мовити, налаштуватися на амурний лад. Дане пояснення виглядає найбільш правдоподібним, бо має типовий італійський присмак, Казанова ж був італійцем, чи не так?

    Що ж стосується історії виникнення самого рецепту тут ще все більше заплутано, бо ніяких  писемних згадок про створення десерту немає. Більшість італійських рецептів не мають точних дат виникнення,схоже, що їх автори не витрачали часу на занотування таких дрібниць, вони просто насолоджувалися своїми творіннями, не думаючи про майбутніх істориків кулінарії.
   Отже, повернемося до історії виникнення. Одна з найбільш поширених версій розповідає, що десерт винайшли випадково (як і більшість італійських рецептів) на півночі Італії в 17 ст.Тосканський ерцгерцог Козімо I де Медічі поїхав в гості до сусідньої Сієни. Cієнські кухарі бажаючи потішити знатного гостя і в додаток ласуна, придумали новий нетиповий рецепт, який назвали  "zuppa del duca" "суп для герцога". Саме ця страва вважається прабабусею сьогоднішнього тірамісу. Очевидно, що десерт припав герцогу до душі і він забрав його додому. Звідки рецепт перекочував в Венецію і саме там отримав найбільше визнання і популярність через те, що венеціанські куртизанки широко використовували тірамусу, як збуджуючий засіб і афродизіак.  
   Інша версія є більш приземленою і розказує, що італійці просто вмочували черстве печиво в каву, а вже потім почали додавати масу з сиру і жовтків. 
   Є й більш скептичне пояснення, що десерт є відносно новим, з минулого століття, а такі заплутані легенди навколо його виникнення, ніщо інше як приманка для туристів, які, варто додати, божеволіють від тірамісу.
   Перейдемо безпосередньо до рецепту, який не є складним, але вимагає оригінальних італійських продуктів для отримання ідеального смаку. 

Рецепт тірамісу 

Інградієнти:

120 мл. заварної кави еспресо, кімнатної температури;
60 мл. сухого вино Марсала;
2 чайні ложки ванільного екстракту;
3 великих яєчних жовтки;
1/4 чашки (50 г) цукру;
225 г. сиру маскарпоне (1 1/4 чашки);
175 мл. густих вершків; 
Від 18 до 20 паличок савоярді (дамські пальчики);
30 г. гіркого шоколаду або какао-порошоку для посипання. 

 

 
1. В окремій посудині змішуємо каву з ванільним екстрактом, цукром та вином
2. Змішуємо жовтки з 2 ч.л. вина та 3 ч.л. цукру і збиваємо міксером, поки жовтки не збільшаться тричі в розмірі;
3. Додаємо сир маскарпоне до збитих жовтків і ретельно перемішуємо до однорідної маси;
4. Замочуємо савоярді в кавовій суміші і викладаємо в квадратну форму;
5. Коли буде заповнений перший шар, покриваємо печиво сирною масою і  натираємо зверху шоколадом і так продовжуємо шар за шаром;
6. Готове тірамісу посипаємо тертим шоколадом і відкладаємо в холодильник на 6 год. 

Bon appetit!

Рецепт пасти з тунцем та помідорами

    Проста в приготуванні, але від того не менш смачна. Паста з тунцем є традиційною стравою італійської Сицилії, де народилися значна кількість рецептів з рибою та морепродуктами. Основною причиною такої тенденції є те, що Сицилія розташована в морі і жителі цих територій в переважній більшості займалися риболовлею. 
   В даному рецепті використовується консервований тунець, але його сміливо можна замінити на свіжий, що додасть страві ще більшої автентичності.  

 

Інгредієнти: 

250 гр спагеті;
160 гр консервованого тунця;
10 помідорів чері;
1 гілочка петрушки;
1 зубчик часнику;
4 ст. л. оливкової олії.

1. Очистіть часник і дайте йому помліти в каструлі з оливковою олією;(Часник має віддати свій характерний запах, який зробить пасту більш духмяною і забезпечить насиченіший смак)
2. Додайте тунець до часнику і розімніть виделкою, щоб тунець був однорідним; (Це дозволить тунцю краще просочитися олією і ввібрати всі аромати) 
3. Розріжте помідори і додайте їх до тунця;
4. Приблизно через 10 хвилин потрібно додати сіль та  дрібно нарізану свіжу петрушку і залишити соус варитися ще протягом 5-10 хвилин;
5. У той же час, зготуйте спагеті в киплячій підсоленій воді, потім змішайте спагеті з соусом; (Пам'ятайте, що сіль потрібно додавати після того, як вода закипить, тому що підсолена вода довше закипає!Також, не шкодуйте солі для води на пасту, достатньо підсолена вода - гарантія смаку)
6. Подавати з олією та дрібно нарізаною петрушкою. 

До даної страви ідеально підійде щільне червоне вино, яке дозволить розкрити всю палітру смаку пасти.

Bon Appetit!!!

Сир Горгондзола - найстаріший сир Італії

       Напевно сьогодні важко буде знайти людину, яка ніколи не чула про горгондзолу, визнання цьому сиру подарувала така особливість за яку інші продукти харчування негайно були б приреченні на ліквідацію. Цією особливістю є ніщо інше як пліснява -  грибок, який надає горгондзолі той самий неповторний пікантний смак.
        Всі люди, які коли- небудь чули про цей сир, поділяються на два ворожих табори: тих, хто обожнює горгондзолу і тих, хто її на дух не переносить. Отже, щоб зрозуміти цей сир краще і розгадати його особливості, потрібно спочатку заглибитися в географію, потім в історію і аж після цього в кулінарію.
        Якщо досліджувати географічну складову, то горгондзола походить з півночі Італії, з тих прекрасних гірської місцевостей, де корови неспішно пасуться на альпійських лугах, їдять найзеленішу травичку, дихають чистим гірським повітрям і дають найсмачніше, найчистіше молоко, з якого потім і виготовляється горгондзола.  Знаходиться цей райський куточок на території двох провінцій : Ломбардія і П'ємонт.

 Тут відбувається збір молока і безпосереднє виробництво сиру, який потім прямує до магазинів Італії, Франції, Німеччини, Швейцарії і навіть Америки та Канади.
       Історія виникнення сиру починається на зламі XI і XII століття в селищі Горгондзола на півночі Італії. За однією з легенд сир з'явився в результаті неуважності молочника, який змішав вчорашнє молоко зі свіжим і на наступний день отримав сир з пліснявою. Молочник вирішив не викидати сир, а дати спробувати його відвідувачам, яке ж було його здивування, коли замість скарг він отримав схвальні відгуки.
     Даний спосіб отримання горгондзоли вважається класичним, на жаль, сьогодні дуже рідко можна зустріти сир зроблений за класичним рецептом, зазвичай горгондзола виготовляється шляхом додавання до молока грибка Penicillium gorgonzola.
     З точки зору гастрономії сир має велику вагу для готування, адже він володіє рядом особливостей, які вирізняють його з-поміж інших сирів. Пліснява надає сиру специфічного голубуватого забарвлення та гострого, навіть пікантного смаку. Завдяки своїм смаковим властивостям горгондзола ідеально пасує  до поленти (кукурудзяна каша), також неперевершено смакує з яйцями та горіхами та фруктами. Окрім цього, молодий сир Dolce має солодкуватий смак і часто використовується в кондитерських цілях, а кремова консистенція горгондзоли робить її неперевершеною основою для соусів та начинок.
    Що стосується самих італійців, то вони полюбляють посмакувати горгодзолою після основного прийому їжі в компанії хорошого міцного, червоного вина.

Рецепт шашличка з грушки і горгондзоли.

Інгредієнти:
2 грушки;
150 гр. солодкої горгондзоли;
2 ч.л. меду акації;
30 гр. Масла;
перець;

1. Почистити грушки, розрізати на 4 частини, почистити середину від насіння і порізати на кубики (1см);
2. На пательні розтопити масло і запекти на ньому грушки, поливаючи їх медом і часто перевершуючи, доки мед на грушках не почне карамелізуватися;
3. Посипати грушки невеликою кількістю перцю і виставити на тарілку, застелену папером для випічки;
4.Порізати сир кубиками, такого ж розміру як грушки, зробити шашличок, населяючи поперемінно горгондзолу і грушки на шпажки.

Bon appetit!!!